Вітаю!

Зміни, зміни, зміни!

І не тільки обкладинка, а ще й концепція. Тепер публікуватися у нашому виданні можна не лише українською мовою. І ось чому! У наші часи на захист України стали не лише українці. Кримські татари ще у 2014 році заявили на чиєму вони боці й у добу тяжкої війни пліч-о-пліч з нами захищають нашу неньку. Як й роми та багато інших національностей України боронять нашу землю. Свою землю. Бо це і їх земля також. Ми бачимо величезну підтримку від казахів, литовців, латвійців, естонців та поляків, фінів та норвежців, англійців та американців. А колумбійці навіть заспівали українською на весь світ! Наших друзів у світі багато. І кожен з них має право бути почутим своєю мовою! Своїм голосом!

Саме тому з цього номера ми приймаємо твори не лише українською мовою. Кримськотатарська, ромська, чеська, польська, румунська і... список можна продовжувати нескінченно. Майже, нескінченно. Бо мовне питання в нашій країні тема гостра. Так, є люди в Україні, які говорять російською і їм ніхто не може заборонити цього робити. Але у публічному просторі російській мові не місце. Як й білоруській, попри те, скільки білорусів стало на захист України. Так й угорській, через імперські амбіції та перешкоджання підтримці нашій державі європейським партнерам. Більш детально цей аспект буде прописано на нашому сайті, зараз вдаватися в деталі ми не будемо. Але якщо у вас є певні побажання або думки з цього приводу, ми будемо раді вас почути. Бо це дійсно складне питання і ми завжди відкриті для діалогу.

Але ж чому не змінилася назва? Все просто. «FoxyLit - україномовний літературний журнал» - це довга історія. Довгий шлях від другорядного журналу який ледь набирав твори, щоб вийти раз у квартал до щомісячного видання з заповненням на декілька місяців уперед. До того ж більша кількість авторів все ж друкуються саме українською мовою. Тому лисичка залишається «україномовною», але ми поважаємо інші мови. Це ж сказано прямо в Конституції України! Стаття десята. На жаль, там прописано й статус російської мови, але для нас немає поняття «какая разніца». Різниця є.

Рухаємося уперед та розвиваємося! Слава Україні!

З повагою, головний редактор «FoxyLit — україномовний літературний журнал» Олександр Маяков