27 листопада 2025
Дата, яка часто губиться серед новин, буднів, турбот. Але саме в такі дні варто підняти голову й згадати: наукова думка — це теж фронт. І був ним завжди.
27 листопада 1918 року. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського переживає бурю: війна, зміна влади, економічний хаос. Та саме тоді, в одному з найнестабільніших моментів нашої історії, з’являється рішення створити Українську академію наук. Показово, правда? Коли навколо руїна, держава робить ставку на знання.
Першим президентом став Володимир Вернадський, постать, яку сьогодні називають одним із батьків світової наукової думки. Людина, що вірила в Україну не на словах, а на практиці: будуючи інституцію, яку ще довго потім намагалися зламати, підм’яти, русифікувати. У ті часи створити академію це було майже зухвальство. Це був акт віри в те, що наука — основа державності, а не декорація.
І ось вже понад сто років НАН України переживає імперії, війни, репресії, розпади, відбудови. Пережила і не зламалась. Трималася на людях, які досліджували, відкривали, писали формули й руйнували стереотипи. На людях, які залишалися в лабораторіях під обстрілами й не покидали свої проєкти, бо «хтось же має продовжувати».
А саме в цьому й сенс Дня заснування НАН України згадати, що українська наука живе не попри, а завдяки. Завдяки тим, хто вірив у неї тоді. І тим, хто тримає її зараз.
Сьогодні ми дякуємо всім, хто працює з мікроскопами, формулами, архівами, телескопами, мовами, дослідами інколи без уваги, без гучних заголовків, без «лайків».
Наука не гучна. Але вона вирішальна.
День створення НАН України це нагадування: держава стоїть не лише на армії, а й на інтелекті. На тих, хто мислить. Хто досліджує. Хто бачить на кілька кроків уперед.
Зі святом нашої наукової стійкості, нашої інтелектуальної свободи, нашої академії.
