21 лютого 2026
Українська мова пережила заборони, циркуляри, укази, висміювання й репресії. Її намагалися витіснити, спотворити, звести до «сільського діалекту». Але вона вистояла. Бо мова живе там, де є люди, які нею думають, кохають, моляться, пишуть вірші й воюють. І сьогодні, коли українські воїни боронять не лише землю, а й право бути українцями, питання мови це не питання моди чи зручності. Це питання ідентичності. Питання свободи.
Світ втрачає мови щороку. Приблизно одна мова світу зникає кожні два тижні. Разом із кожною зникає унікальний спосіб бачити світ. У цьому сенсі збереження рідної мови, збереження різноманіття людства.
А для нас, українців, це ще й питання гідності. Говорити українською це не обов’язок із примусу. Це привілей. Це можливість продовжити лінію поколінь, які передали нам цю мелодійну, глибоку, сильну мову.
Бо мова це те, що залишається, навіть коли все інше руйнують.
З Міжнародним днем рідної мови! Бережімо своє. Говорімо своїм. Пишаймося своїм.
