10 березня 2026
Сьогодні Україна відзначає День Державного Гімну. Свято символу, який знає кожен українець, від школяра до солдата на передовій. Наш гімн це не просто урочиста мелодія. Це слова, які пережили імперії, заборони, війни та роки боротьби.
Текст пісні «Ще не вмерла Україна» написав у 1862 році український поет Павло Чубинський. А музику створив греко-католицький священник і композитор Михайло Вербицький. Вони навряд чи могли уявити, що їхній твір стане голосом цілої нації.
І що цей голос звучатиме на барикадах, у підвалах під обстрілами, на стадіонах і в окопах. Бо наш гімн це дивна річ. Його не просто співають, його проживають.
Перші слова знають усі, але справжня сила гімну у тому, що він щоразу звучить по-новому. У мирний час як символ держави, а у важкі часи як обіцянка вистояти. І саме тому, коли тисячі людей одночасно співають: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» — це вже не просто пісня. Це присяга.
І, мабуть, у цьому й головний сенс українського гімну: він не про минуле. Він завжди про майбутню перемогу.
Слава Україні!
