23 квітня 2026
Сьогодні День Вільям Шекспір. І в цьому вже є щось символічне до мурашок: за однією з версій, саме 23 квітня 1564 року він народився і цього ж дня у 1616-му пішов із життя. Наче автор, який сам поставив крапку в останній сцені.
Хто він? Драматург? Поет? Геній? Чи, можливо, просто людина, яка надто добре розуміла інших людей. Його п’єси не про королів і битви. Тобто, так, і про них теж. Але передусім про нас. Про ревнощі, що з’їдають зсередини («Отелло»). Про амбіції, що ведуть у темряву («Макбет»). Про кохання, яке сильніше за смерть («Ромео і Джульєтта»). І про сумнів, який може паралізувати («Гамлет»).
Минуло понад 400 років. Світ змінився, мови змінилися, але Шекспір — ні. Бо він писав не про епоху. Він писав про природу людини. І саме тому ми досі впізнаємо себе в його героях. У їхніх страхах, помилках, виборах. У їхніх “бути чи не бути”.
Бо весь світ — театр, а ми в ньому актори!
