Вітаємо всіх!

Завжди складно писати цю статтю. Ніколи не знаєш з чого почати, що взагалі писати, що говорити читачеві. Ось новий номер. Можна сказати, що чекає читача в номері, але на наступному розвороті представлено зміст номера, де все сказано. Так, там лише назви творів і імена авторів, але твори повинні самі за себе говорити, не варто зайвий раз розповідати про них. Читач, занурюючись у світ, створений автором, все сам зрозуміє.
Можна похвалитися тим, що нас стали більше читати у Швеції та США. Це досягнення для невеликого, по суті, журналу. Хоча, до досягнень можна віднести й збільшення кількості творів українською мовою. Не секрет, що більшість творів які надходять на публікацію, написані російською мовою і редакція їх перекладає. В кінці лютого ми оприлюднили статистику по друкованим примірникам і були сильно здивовані. Україна, в плані поширення, займала лише друге місце з 31%, перше місце з 44% займала Росія. Як ви розумієте, більшість авторів теж з Росії. Тому збільшення саме українських творів радує.
Відгуки. Ми раді, що ви їх залишаєте. Хотілося б, звичайно, більше, але зворотний зв'язок завжди складний. Чомусь читачі ліниві люди: читати люблять, а говорити совою думка не дуже. А ваша думка нам потрібна. Візуально «Лисиця» сильно відрізняється від «Вовка»: розмір шрифту, сам шрифт, заголовки, позначки. На ваше прохання ми прибрали знаки оклику у позначок про переклад. На цей час ми переглядаємо розмір шрифту назв творів і імен авторів, бо деякі читачі вважають, що він завеликий.
А ось щодо помилок в перекладі, будь ласка, уточнюйте. Тому що відповідь: «Я спілкувався з українцями й мені здається, українська мова звучить інакше» виглядає, м'яко кажучи, не дуже. Україна велика країна і в різних її частинах говорять по-різному, але ми намагаємося робити переклади на літературному рівні, а не як говорять на Тернопільщині, наприклад. Хоча ми не приховуємо, наш переклад не ідеальний, але ми стараємося.
Ось так просто і ненав'язливо була написана вступна стаття в номер.
Гаразд, скажімо, що вас чекає! Продовження роману «Пил богів» Олександра Маякова, цікаве оповідання Анастасії Рейфшнейдер (вона ж, до речі, й на обкладинці цього разу), нова повість Леона Нікітіна та багато іншого від нових і вже відомих вам авторів!

Гарного дня, вечора або ночі, Які ви проведете за читанням свіжого номера!
З повагою, команда «FoxyLit»